Значення
- (Техніка) –
Спеціально облаштоване приміщення або окрема будівля для миття та парування з використанням води та пари, часто з дерев’яними полицями (лавами) та печчю-кам’янкою; баня.
- (Медицина) –
Перен. Дуже спекотне, задушливе приміщення або місце, де важко дихати від жари.
- (Психологія) –
Перен. Про стан сильного збентеження, сорому або тривоги (частіше у виразах: «бути як у лазні», «опинитися в лазні»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лазня, р. лазні, д. лазні, з. лазню, о. лазнею, м. лазні, к. лазне
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лазня’ походить від праслов’янського дієслова *laziti, що первісно означало ‘ходити, блукати, повзати’. Це дієслово було тісно пов’язане зі словом *lazъ, яке позначало ‘місце, розчищене від лісу’, а також ‘лісову галявину’. Таким чином, ‘лазня’ — це місце, куди ‘влазять’, тобто приміщення для миття, яке відвідували, ‘входячи’ в нього. Споріднені слова є в багатьох слов’янських мовах: білоруське ‘лазіць’, польське ‘łazić’, чеське ‘lazit’, болгарське ‘лазя’, сербохорватське ‘лазити’, словенське ‘laziti’, а також у старослов’янській мові ‘лазити’. Усі вони зберігають первісне значення ‘повзати, ходити, блукати’. Отже, ‘лазня’ буквально означає ‘місце, куди заходять’, і з часом набула спеціалізованого значення ‘баня, лазня’.