1. Стосунний до лазарету, властивий лазарету; призначений для лазарету.
2. У складі власних назв: що стосується Лазарета (назви населених пунктів, установ тощо), пов’язаний із ним.
лазаретний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Япид, цилюрик лазаретний, Був знахур в порошках нешпетний, Лічить Енея приступав: По локті руки засукає, За пояс поли затикає, Очками кирпу осідлав. І, зараз приступивши к ділу, Він шпеник в рані розглядав, Прикладовав припарки к тілу І шилом в рані колупав.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Трапилось щось неможливе: вiйна робилась звичайним побутовим явищем, i нiкого не зворушував лазаретний стогiн оборонцiв вiтчизни. Серця почерствiли, i обиватель похмуро чекав на якусь нову екстравагантну несподiванку.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик () |