лаубверк

1. (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді ажурної різьби по дереву або каменю, що імітує листя, рослинні орнаменти та часто використовувався для прикраси готичних споруд.

2. (в історії) назва добровольчого оборонного формування, створеного німецьким населенням Чехословаччини у міжвоєнний період (1918–1938 рр.).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |