латив

[lɑtɪʋ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Відмінок у фінно-угорських мовах, що вказує на напрям руху або переміщення всередину чогось або на поверхню чогось (відповідає питанням «куди?», «на що?»).

  2. (Лінгвістика) –

    Відмінок у деяких інших мовах (наприклад, у латинській), що виражає значення місця перебування або напрямку руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. латив, р. латива, д. лативові, з. латив, о. лативом, м. лативі, к. лативе

Більше записів