Латиризм — власна назва літературного об’єднання українських письменників-авангардистів, що існувало у Харкові в 1925–1928 роках.
Латиризм — напрям у радянській українській поезії 1920-х років, представлений однойменним об’єднанням, для якого характерні утилітарний підхід до мистецтва, прагнення до технічної модернізації поетичної форми та ідеологічна орієнтація на комуністичне майбутнє.