Значення
- (Лінгвістика) –
Алфавіт, заснований на латинській писемності, що використовується для запису багатьох мов світу (наприклад, англійської, німецької, польської); латинська абетка.
- (Лінгвістика) –
Графічна система письма, що складається з літер такого алфавіту, на противагу кирилиці, арабському письму тощо.
- (Лінгвістика) –
Розмовне позначення тексту, надрукованого або написаного літерами латинського алфавіту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. латиниця, р. латиниці, д. латиниці, з. латиницю, о. латиницею, м. латиниці, к. латинице