1. (релігійний термін) Найвища форма поклоніння та обожнювання, що належить виключно Богові в християнстві та деяких інших монотеїстичних релігіях; абсолютне служіння, повна відданість і любов, спрямовані лише на Абсолют.
2. (історичний термін) У Стародавній Греції — платна служба або наймана праця, що вважалася менш поважною, ніж робота на себе; наймитство.