латник

1. Воїн, закований у лати, лицар у важких обладунках.

2. Назва одного з видів середньовічної легкої кінноти, що використовувалася в європейських арміях.

3. Заст. Той, хто носить лати; часто вживається як синонім до слова “лицар”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |