Значення
- (Лінгвістика) –
Латерофлексія — у фонетиці: артикуляція звука, при якій повітряний потік проходить по боках язика, притиснутого до ньбного альвеолярного валика або до зубів, утворюючи так званий бічний приголосний (наприклад, звук [л]).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. латерофлексія, р. латерофлексії, д. латерофлексії, з. латерофлексію, о. латерофлексією, м. латерофлексії, к. латерофлексіє