латач

[lɑtɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    (діал.) Невеликий шматок тканини, який нашивають на пошаркане або прорізане місце одягу для його лагодження; латка.

  2. (Техніка) –

    (перен., розм.) Про людину, яка постійно виправляє, лагодить щось, усуває несправності (часто тимчасово або непрофесійно).

  3. (Техніка) –

    (перен., розм., зневажл.) Про щось зроблене неякісно, на швидку руку, з підручних матеріалів для усунення проблеми; тимчасова або неповноцінна заміна чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. латач, р. латачу, д. латачеві, з. латач, о. латачем, м. латачеві, к. латачу

Більше записів