ласиця

1. Хижий ссавець родини мустелових з довгим гнучким тілом, короткими лапами та цінним хутром, який змінює забарвлення залежно від пори року (рід Mustela); у літературній мові зазвичай називається “горностай”.

2. Рідкісне діалектне позначення для тхора лісового (Mustela putorius).

3. У переносному значенні — про спритну, вправну або хитрну людину (часто із відтінком жартівливості).

Приклади:

Приклад 1:
«Гора-маре» проникає в людину нечутно – наче смаковита, солодка отрута сну у приспану ласкою жінку, і скрадається до невинної душі, як ласиця під коров’ячий дійок, і боляче ранить, немов тупий ніж, що входить у тіло надсадно, із тріском шкіри. А потім ця мелодія-злодій запливає і розливається в жилах нечутно – так, як тече рідна кров людини.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”