1. Невеликий хижий ссавець родини мустелових (Mustela nivalis) з видовженим гнучким тілом, короткими лапами та цінним хутром, який живиться дрібними гризунами.
2. Рідкісне прізвище або історична назва географічного об’єкта (наприклад, річки).
ласка
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Сокира сонця вбита в пень дубовий лезом блиску, музика моху, ласка вітру, дуб, мов ідол, гордий. На тратві дня, що нас несе, тіла слухняні й теплі зростаються з собою, мов два сни, два вірні квіти.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Будь ласка, ще трохи вина. Дякую (iman).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
— але попри все — це таки ласка Божа (твердження, яке, він, Худьо, ладен повторювати безугаву), ласка, послана їй, Пошелюжній, аби вирятувати її від згубного для її власної душі бажання, де нишком звив собі добряче кубельце нечистий, — бажання вічно, і то дедалі владніше, тримати на поводі сина, котрому вона, Пошелюжна (нехай вона не погнівається, однак хіба то не щира правда?) не дозволяла власного життя, чого без Євгенової смерти (йому, Худьові, це дуже прикро казати, тільки ж минулого не унедійснити) вона, надто ревна ненька, ніколи не усвідомила б, хоч це усвідомлення й обернулося для неї найтяжчим випробуванням?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”