лапоть

1. (заст.) Плетений взуття з лози, лика або бересту, яке носили селяни в Україні та інших слов’янських народів.

2. (перен., розм., зневажл.) Незграбна, проста або старомодна людина, часто з відтінком провінційності.

3. (перен., розм.) Про незграбно, погано зроблену річ, часто великого розміру.

Приклади:

Приклад 1:
Коли йому треба було лягти, він клав один лапоть під плечі, другий під стегно, третій під коліна і на цих трьох точках опертя досить вигідно вкладався боком Під голову він клав свою торбинку й кулак. Повний комфорт.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”