лапка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лапа”: невелика лапа тварини або рука дитини.

2. Розмовна назва знака лапки (часто в множині — лапки), який використовується в пунктуації як парний розділовий знак для виділення прямих цитат, назв, слів, що вживаються в іронічному чи несвоєму звичайному значенні, тощо (напр., « », ” “).

3. Технічний елемент або деталь, що за формою або функцією нагадує лапку (наприклад, лапка швейної машини, лапка штатива).

Приклади:

Приклад 1:
А сварка, а лапка, а бійка!… Ось і мій п’яниця: що з нього, що він не дурний? Коли б пак одурів, то я б зрадовалась.
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”