ланцюг

[lɑnt͡sjuɦ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Ряд послідовно з’єднаних між собою (зазвичай металевих) кілець або деталей подібної форми, що утворюють гнучку лінію для передачі руху, кріплення, підвішування, обмеження тощо.

  2. (Загальне) –

    Об’єкт, предмет або структура, що складається з послідовно з’єднаних однакових або подібних ланок, елементів (наприклад, гірський ланцюг, ланцюг харчування).

  3. (Література) –

    Переносно — низка, ряд послідовних, взаємопов’язаних подій, явищ, фактів або понять.

  4. (Хімія) –

    У хімії — послідовність атомів, пов’язаних між собою в молекулі (наприклад, вуглецевий ланцюг).

  5. (Техніка) –

    У техніці — пристрій у вигляді такого ряду з’єднаних кілець, що є частиною механізму (наприклад, ланцюг Галля, приводний ланцюг).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ланцюг, р. ланцюга, д. ланцюгові, з. ланцюг, о. ланцюгом, м. ланцюгові, к. ланцюгу

Більше записів