ландрат

[lɑndrɑt] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    У Російській імперії за часів Петра I — посада губернського чиновника, який обираний дворянством для участі у керуванні губернією разом із губернатором.

  2. (Юриспруденція) –

    У деяких країнах Європи (наприклад, у Німеччині, Данії, Нідерландах) — член виборного органу місцевого самоврядування або представник центральної влади в окрузі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ландрати, р. ландрата, д. ландратові, з. ландрата, о. ландратом, м. ландраті, к. ландрате

Більше записів