ламус

1. У давньоримській міфології — бог-покровитель вулиць та перехресть, син Меркурія та Ларі, що охороняв подорожніх та мандрівників.

2. У переносному значенні (заст., книжн.) — той, хто постійно мандрує, перебуває в дорозі; мандрівник, блукач.