ламія

1. У давньогрецькій міфології — жіночий демон, чудовисько з тілом змії та жіночою головою, що, за переказами, викрадає та пожирає дітей.

2. У зоології — рід змій родини вужевих, поширених у Південній Америці (наукова назва: Lamia або Hydrodynastes).

3. У поетичній мові — жінка-спокусниця або відьма; втілення небезпечної, губительної жіночої краси.

Приклади:

Приклад 1:
Але не Лайза Шейла вже була серед них, а змієтіла крилата ламія, суккуб на ймення Ліліт, і було їй так добре. І не самозваний Альборак Джабраїлі вилетів у безкрай слідом за нею, а джинн ПЕРВЕРЗІЯ 246 без імені, що вкрав було у пророка його крилатого огира і привласнив було собі його ім’я, однак волею Аллаха був його все ж позбавлений, а названий кінь повернутий до золотих стаєнь на сьомому небі; але й це було добре безіменному джиннові, бо став самим собою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Елій Ламія Aeli vetusto nobilis ab Lamo… Hor.
— Зеров Микола, “Камена”