ламіація

[lɑmiɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    У техніці та матеріалознавстві — процес з’єднання двох або більше шарів різних матеріалів (наприклад, пластику, металу, дерева, тканини) в єдину структуру за допомогою тиску, температури або спеціального клейового шару для надання отриманому композиту нових властивостей (міцності, жорсткості, декоративності, стійкості до впливів).

  2. (Техніка) –

    У поліграфії та пакуванні — покриття паперу, картону або іншої основи тонкою прозорою полімерною плівкою (ламінатом) для захисту від вологи, механічних пошкоджень, забруднень та для поліпшення зовнішнього вигляду продукції.

  3. (Геологія) –

    У геології — будова гірських порід або мінералів у вигляді тонких шарів, пластин, смуг, що чергуються за складом, кольором або текстурою; шаруватість.

  4. (Біологія) –

    У біології (анатомія, ботаніка) — утворення пластинчастих структур або їх розташування шарами; пластинчаста будова (наприклад, листка, тканини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ламіація, р. ламіації, д. ламіації, з. ламіацію, о. ламіацією, м. ламіації, к. ламіаціє

Більше записів