Значення
- (Техніка) –
У техніці та матеріалознавстві — процес з’єднання двох або більше шарів різних матеріалів (наприклад, пластику, металу, дерева, тканини) в єдину структуру за допомогою тиску, температури або спеціального клейового шару для надання отриманому композиту нових властивостей (міцності, жорсткості, декоративності, стійкості до впливів).
- (Техніка) –
У поліграфії та пакуванні — покриття паперу, картону або іншої основи тонкою прозорою полімерною плівкою (ламінатом) для захисту від вологи, механічних пошкоджень, забруднень та для поліпшення зовнішнього вигляду продукції.
- (Геологія) –
У геології — будова гірських порід або мінералів у вигляді тонких шарів, пластин, смуг, що чергуються за складом, кольором або текстурою; шаруватість.
- (Біологія) –
У біології (анатомія, ботаніка) — утворення пластинчастих структур або їх розташування шарами; пластинчаста будова (наприклад, листка, тканини).
Правопис та відмінювання
н. ламіація, р. ламіації, д. ламіації, з. ламіацію, о. ламіацією, м. ламіації, к. ламіаціє