ламентація

[lɑmɛntɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Риторичний прийом або стильова фігура, що полягає у вживанні в мовленні жалібних вигуків, скорботних звернень, патетичних скарг для вираження глибокого горя, розпачу або співчуття.

  2. (Історія) –

    (Заст.) Дія за значенням дієслова “ламентувати”; голосіння, плач, скарження, жалібний вияв скорботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ламентація, р. ламентації, д. ламентації, з. ламентацію, о. ламентацією, м. ламентації, к. ламентаціє

Більше записів