Значення
- (Лінгвістика) –
Мовна особливість, що полягає у вимові звука [л] замість інших приголосних (найчастіше [р]), що є одним із видів ротацизму.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — фонетичне явище, при якому літера або звук “л” з’являється там, де етимологічно мав би бути інший звук (наприклад, у деяких діалектах або в історичному розвитку мови).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ламбдаїзм, р. ламбдаїзму, д. ламбдаїзмові, з. ламбдаїзм, о. ламбдаїзмом, м. ламбдаїзмі, к. ламбдаїзме