1. Вчення про еволюцію живих організмів, запропоноване Жаном Батистом Ламарком, що пояснює розвиток видів успадкуванням ознак, набутих організмами під час життя в результаті вправлення чи невправлення органів під впливом зовнішнього середовища.
2. Застаріла, домінуюча до появи дарвінізму, еволюційна теорія, яка, на відміну від принципу природного добору, вважала основним рушієм еволюції безпосередній вплив зовнішнього середовища та спадковість набутих ознак.