ламаниця

[lɑmɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Власна назва традиційної української страви з пшоняної крупи, яку готують на воді або молоці, часто з додаванням бобів, картоплі, цибулі, сала та інших інгредієнтів; куліш.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Непорядок, безладдя, плутанина в справах, думках або висловлюваннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ламаниця, р. ламаниці, д. ламаниці, з. ламаницю, о. ламаницею, м. ламаниці, к. ламанице

Більше записів