лакриця

Значення

1. (Ботаніка) –

   Багаторічна трав’яниста рослина родини бобових з перистими листками та блакитно-фіолетовими квітами, корінь якої містить солодку сік; солодка (Glycyrrhíza glábra).

2. (Ботаніка) –

   Солодкий екстракт із кореня цієї рослини, що використовується в медицині, кондитерській справі та як харчова добавка; солодковий корінь.

3. (Кулінарія) –

   Кондитерський виріб (цукерки, пастилки тощо), виготовлений з використанням такого екстракту, що має характерний солодкувато-гіркуватий смак і аромат.

Правопис та відмінювання