лагідний

1. М’який, спокійний, невимушений; такий, що викликає відчуття приємності, затишку (про характер, вдачу, поведінку, тон мови тощо).

2. Покірний, слухняний, незлобивий (про людину, тварину).

3. Несильний, помірний, приємний (про явища природи: вітер, погоду, температуру тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Погляд добрих короткозорих очей, лагідний і водночас дещо відсутній — мовби він десь там, в інших сферах, де завжди тепло і звучить музика… Згодом я дізналася, що то , геній перекладу — так його кваліфікували ті, хто був уже знайомий з першими його перекладацькими спробами. А далі ця небуденна з’ява — якась автономна й самодостатня серед вуличної суєти — злилася з враженнями від його перекладів: «Фауста», «Декамерона», поезії Імре Мадача, згодом Лорки, що переможно увірвалися в українську літературу, розширивши її обрії, засвідчивши її інтелектуальну глибину й дивовижні образотворчі можливості українського слова.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Але той, котрий володіє знанням диких звірів, — тисячоокий, тися – чокрилий, всемогутній і лагідний. Хоч кажуть і так: inops potemtem dum vult imitari perit — з їжака не буде бика.
— Зеров Микола, “Камена”