лафа

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Рідкісне, застаріле позначення удачі, щасливої долі або вигідного становища; добробут.

2. (Зоологія) –

   У мовленні рибалок — сприятлива погода для лову (тиха, безвітряна).

3. (Лінгвістика) –

   У розмовному мовленні — легке, безтурботне життя, часто з відтінком дармоїдства або отримання вигоди без особливих зусиль (вживається переважно у виразах “лафа йому”, “от тобі й лафа”).

Правопис та відмінювання