ладунка

1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з кришкою, зазвичай циліндричної форми, призначена для зберігання сипучих продуктів (наприклад, круп, борошна) або дрібних речей; більша за розміром ніж барильце, менша за кадку.

2. (діал., заст.) Спеціальна дерев’яна ємність, часто з прикрасами, у якій наречена приносила до дому нареченого свої речі, придане або подарунки для родини; символ достатку та господарської вдачі молодої господині.

Приклади:

Приклад 1:
Прибіг Меркурій, засапавшись, В три ряди піт з його котив; Ввесь ременцями обв’язавшись, На голову бриль наложив; На грудях з бляхою ладунка, А ззаду з сухарями сумка, В руках нагайський малахай. В такім наряді влізши в хату, Сказав: “Готов уже я, тату, Куди ти хочеш, посилай”.
— Самчук Улас, “Марія”