Значення
- (Лінгвістика) –
У фонетиці: додаткове округлення губ під час вимови звука, що надає йому особливого забарвлення.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: фонетичний процес, при якому звук набуває лабіалізованого (огубленого) характеру, часто під впливом сусідніх звуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лабіалізація, р. лабіалізації, д. лабіалізації, з. лабіалізацію, о. лабіалізацією, м. лабіалізації, к. лабіалізаціє