лабазник

[lɑbɑznɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва: прізвище українського походження.

  2. (Історія) –

    (заст., діал.) Той, хто працює або торгує в лабазі (невеликому складі або крамниці, часто з продуктами); крамар, торговець.

  3. (Соціологія) –

    (перен., розм., зневажл.) Людина, схильна до наживи, дрібної та часто нечесної торгівлі; перекуп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. лабазника, д. лабазникові, з. лабазник, о. лабазником, м. лабазникові, к. лабазнику

Більше записів