лабазник

1. Власна назва: прізвище українського походження.

2. (заст., діал.) Той, хто працює або торгує в лабазі (невеликому складі або крамниці, часто з продуктами); крамар, торговець.

3. (перен., розм., зневажл.) Людина, схильна до наживи, дрібної та часто нечесної торгівлі; перекуп.

Приклади:

Приклад 1:
— Просто лабазник, торгує шкурами та шкуратяним крамом десь там на задворках. — Може бути!..
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”