1. (діал., зах.) Те саме, що лабай — велика, груба, незграбна рука.
2. (перен., розм.) Про незграбну, невправну людину.
лабайстер
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал., зах.) Те саме, що лабай — велика, груба, незграбна рука.
2. (перен., розм.) Про незграбну, невправну людину.
Відсутні