лабатий

[lɑbɑtɪj] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (про людину) Який має великі, незграбні губи.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно, розмовне) Який говорить недоладно, невиразно, нечітко вимовляє слова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лабатий, р. лабатия, д. лабатиєві, з. лабатия, о. лабатиєм, м. лабатиєві, к. лабатию

Більше записів