1. (про людину) Який має великі, незграбні губи.
2. (переносно, розмовне) Який говорить недоладно, невиразно, нечітко вимовляє слова.
лабатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Який має великі, незграбні губи.
2. (переносно, розмовне) Який говорить недоладно, невиразно, нечітко вимовляє слова.
Відсутні