Словник Української Мови
Буква
1. Стосунок до міста Київ, його жителів, історичних подій, культурних явищ або адміністративних установ; такий, що походить з Києва, характерний для нього або існує у ньому.
2. Приготований, виготовлений або вирощений у Києві або за характерним для нього рецептом/технологією.
3. Належний до Київської області або пов’язаний з нею.
4. Істор. Стосунок до Київської Русі як середньовічної держави з центром у Києві.
Приклад 1:
– київський Тарас Сурмач. Наїхало до Іванця виборних з усіх городів на чорну раду.)
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Соловйова, книжка Павла Флоренського «Столп и утверждение истины», культ Софії Премудрости Божої, романтична уява про das ewige Weibliche були складовими елементами тодішнього мистецького світогляду Корвина, забарвленого в дещо містичний тон, як це взагалі було характеристично для настроїв і тенденцій тодішніх київський мистців та мистецтвознавців. Всеволод Михайлович Зуммер, сяючи лисиною, склом окулярів і синявою чорнотою бороди, читав доповіді про дружбу Гоголя з О. Івановим, про есхатологічні мотиви в О.Іванова, про кирилівські фрески Врубеля.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 3:
Київський період перейшов не у володимиро-московський, а в галицько-волинський XIII в., потім литовсько-польський XIV — XVI вв. Володимиро-Московська держава не була ані спадкоємницею, ані наступницею Київської, вона виросла на своїм корені, і відносини до неї Київської можна б скорше прирівняти, напр., до відносин Римської держави до її галльських провінцій, а не преємства двох періодів в політичнім і культурнім житті Франції.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”