киянка

[kɪjɑnkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Жителька або уродженка міста Києва.

  2. (іст.) Жінка з племені полян, яке жило в районі середнього Дніпра та заснувало Київ.

  3. (розм.) Важкий дерев’яний молоток, звичайно з цільного шматка дерева, що використовується для ущільнення ґрунту, розбивання каменю, забивання кілків тощо; також — колотушка для відбивання м’яса.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. киянка, р. киянки, д. киянці, з. киянку, о. киянкою, м. киянці, к. киянко

Більше записів