кияк

1. (діал.) Невеликий пагорб, горбок, курган; іноді — скеляста височина.

2. (власна назва, зазвичай у множині: Кияки) Назва низки географічних об’єктів (гір, пагорбів, урочищ) в Україні, зокрема в Київській, Черкаській та інших областях.

3. (власна назва, іст.) Назва козацької сотні та поселення у складі Гетьманщини (XVII–XVIII ст.), зокрема Кияцька сотня Миргородського полку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |