кивок

[kɪʋok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Короткий рух головою зверху вниз, який зазвичай означає згоду, підтвердження або привітання.

  2. Легкий, невеликий нахил чогось гнучкого або підвішеного (наприклад, гілки, стебла).

  3. У техніці — деталь або вузол механізму, що здійснює обертальний або коливальний рух, або з’єднання, що дозволяє обертання (наприклад, карданний шарнір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кивок, р. кивка, д. кивкові, з. кивок, о. кивком, м. кивкові, к. кивку

Більше записів