киця

[kɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Тепло-зменшувальна форма від іменника “кішка” — домашня тварина родини котячих (Felis catus), що використовується для вираження ніжності, пестощів.

  2. (переносно) Ласкаве або жартівливе звертання до жінки, дівчини, дитини.

  3. (діал.) Молода коза, ягня або інша домашня тварина.

  4. (діал., рідко) Кошеня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. киця, р. киці, д. киці, з. кицю, о. кицею, м. киці, к. кицю

Більше записів