кицька

1. Зменшувально-пестливе позначення домашньої тварини — кішки.

2. (переносно, розмовне) Ласкаве або жартівливе звертання до жінки, дівчини або дитини.

3. (діалектне) Назва різних предметів, що мають відношення до кішки або її зовнішнього вигляду (наприклад, кицька — кігтик у птаха, кицька — вид гриба).

Приклади:

Приклад 1:
Вікно у сад і чорна кицька, що котить місяця клубок, а стіни пахнуть, мов бузок, і сходить зірка опівнічна. Старий будинок з мезоніном і оксамитовий сезон — це трохи сумно, трохи мило.
— Невідомий автор, “098 Mogilnii Attila Kiyivski Konturi”

Приклад 2:
Вона прискочила до його страшна, як дика кицька, з перекошеним ротом, з пекучим поглядом, блiда як мара. — Ти пiдеш менi зараз!
— Самчук Улас, “Марія”