киць-киць

[kɪt͡sʲ-kɪt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Вигук, яким кличуть кішку, зазвичай повторюваний з певною інтонацією для привернення її уваги або заохочення до контакту.

  2. Власна назва, ім’я або кличка домашньої кішки, що утворена від вигуку-кликання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. киці-киці, р. киць-киць, д. кицям-кицям, з. киці-киці, о. кицями-кицями, м. кицях-кицях, к. киці-киці

Більше записів