киснелюбний

[kɪsnɛljubnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (біол., ботаніка) Про організми, особливо рослини: такий, що для нормального життєдіяльності потребує високого вмісту вільного кисню у навколишньому середовищі (наприклад, у воді аґрунті); аеробний, оксифіл.

  2. (перен., розм.) Про людину: такий, що відчуває потребу у перебуванні на свіжому повітрі, любить просторі, добре провітрювані місця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. киснелюбний, р. киснелюбного, д. киснелюбному, з. киснелюбного, о. киснелюбним, м. киснелюбнім

Більше записів