кислючий

1. Який має кислий смак або запах; надто кислий, неприємно кислий.

2. Який виражає незадоволення, дражливу невдоволеність, скаржливий; буркотливий, скигливий (про тон, манеру поведінки, висловлювання).

3. Який викликає відчуття в’ялості, сумної одноманітності; похмурий, нудний (про погоду, колорит тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Лисичка думає: цвірінькало ти сучий, Без тебе знаю я…- Ні, — каже, — нам не йде, Кислючий-прекислючий — Оскома нападе! — Розсердилась вона і подалась додому, Жалкуючи, що бігла по-дурному.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: прикметник () |