кислотоутворювач

[kɪslotoutʋorjuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Речовина, яка при взаємодії з водою або в результаті хімічної реакції утворює кислоту.

  2. Хімічний елемент або сполука, що є складовою частиною кислоти і визначає її основні властивості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кислотоутворювач, р. кислотоутворювача, д. кислотоутворювачеві, з. кислотоутворювач, о. кислотоутворювачем, м. кислотоутворювачеві, к. кислотоутворювачу

Більше записів