Значення
-
Хімічна сполука, що зазвичай має кислий смак, здатна вступати в реакцію з основами та металами з утворенням солей, містить водень, який може заміщуватися металом, а у водному розчині дисоціює з утворенням іонів гідронію (H₃O⁺).
-
(перен.) Різкість, уїдливість, якірність у словах, тонi, поведінці; вираження роздратування, злості.
-
(розм.) Те саме, що оцтова кислота або її концентрований водний розчин (оцет).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кислота, р. кислоти, д. кислоті, з. кислоту, о. кислотою, м. кислоті, к. кислото