Словник Української Мови
Буква
1. (про місце, простір) бути переповненим кимсь, чимсь; бути повним руху, метушні, життя.
2. (про натовп, масу когось, чогось) бути в великій кількості, тіснитися, рухатися в безладді.
3. (перен., розм.) бути багатим на щось, містити у великій кількості.
Приклад 1:
Тепер усі вони повиходили на берег, бо серед тихесенького життя сумирного, самітного Туапсе приїзд пароплава, що три рази на тиждень прйвозить пошту, себто вісті з покинутої Росії, та й спиняється в Туапсе не більше як на годину, — той приїзд є подія великої ваги, і всім цікаво подивитися, як Туапсе на годину відживає та починає кишіти, немов дрібна комашня. А з пароплава, що наближався, пасажири, повиходивши на чердак, любувалися на гарненьке містечко, що над ним на шпилі ефектно панувала церква з особливо ефектним хрестом, складеним із дзеркального скла.
— Тютюнник Григорій, “Вир”