Значення
-
(про місце, простір) бути переповненим кимсь, чимсь; бути повним руху, метушні, життя.
-
(про натовп, масу когось, чогось) бути в великій кількості, тіснитися, рухатися в безладді.
-
(перен., розм.) бути багатим на щось, містити у великій кількості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я кишу, ти кишиш, він кишить, ми кишимо, ви кишите, вони кишать
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кишіти’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘кишіти, роїтися’. Воно не має стосунку до слова ‘кика’ (жіноча зачіска) або румунського ‘chiciură’ (іній). Ці версії вважаються менш обґрунтованими. Слово описує масове скупчення, рух багатьох істот, наприклад, комах чи людей.