1. (діал.) Кисла, болотиста місцевість; трясовина, мочар.
2. (діал.) Кисла, недозріла ягода або фрукт; те, що має різкий кислий смак.
3. (діал., перен.) Про людину, яка висловлює невдоволення, скаржиться або говорить уривчасто, різко.
киселиця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Галинин батько був священиком, і під час мандрівки ми зупинялися у знайомих священицьких родинах — Розтоки, Киселиця, невеличке село поблизу Федьковичевої Путили. У Киселиці були гостями у привітній оселі о. Оксентія Вознюка.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |