Значення
-
Чоловіче ім’я, що походить від грецького Κυρίλλος (Kýrillos), пов’язаного з грецьким κύριος (володар, господар); український варіант церковного імені Кирил.
-
Назва давньої слов’янської абетки, створеної в IX столітті на основі грецького уставного письма з додаванням нових літер для передачі специфічних звуків слов’янської мови; традиційно пов’язана з іменем просвітителя Кирила (Константина-Кирила) Філософа; також кирилиця.
-
Рідкісна народна форма назви рослини з родини ароїдних — аронника, або килитки (Arum).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кирило, р. кирила, д. кирилові, з. кирила, о. кирилом, м. кирилі, к. кириле