1. Зменшувально-пестлива форма від прикметника “кирпатий”: що має невеликий, трохи виражений кир (курносий ніс із горбинкою або загнутий догори кінчик).
2. (Переносно) Про людину з таким носом; кирпатенький, курносий.
кирпатенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А мій братик Коля, кирпатенький, товстенький, в теплих панчішках, такий ласкавий, трудолюбивий, послушливий і добрий, не гидував їх цілувати, дядька й діда. Він пригортався до їхніх гігантських ніг в широких шароварах, заривав своє личко в кожушину і казав: — А я буду хохленком!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
)… нiс — головка вiд цвяшка: кирпатенький («Кирпик!» — казали й так, поза очi тiльки). Ну, ще зрiст.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Вiн теж кирпатенький, i ми вже бачили, як вiн обiймав її, i вона мовчала. …Ну, то їхнє дiло.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикметник () |