кирниця

[kɪrnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (діал.) Те саме, що криниця — споруда для видобування води з водоносного шару, колодязь.

  2. (геол.) Природне або штучне заглиблення в земній поверхні, що заповнене водою, невелике озерце на болоті.

  3. (заст.) Назва села в Україні (наприклад, у Львівській чи Тернопільській областях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кирниця, р. кирниці, д. кирниці, з. кирницю, о. кирницею, м. кирниці, к. кирнице

Більше записів