1. Прикметник до іменника «кирка»; призначений для кирки, пов’язаний з нею.
2. У складі власної назви: «Кирковий яр» — історична місцевість у Києві, колишня балка (яр) на межі Подолу та Оболоні.
кирковий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |