кират

1. (історичний термін) Легкий панцир, кіраса, що захищала тулуб воїна, поширений у античному світі (зокрема в Македонії) та пізніше.

2. (власна назва, міфологія) Представник стародавнього легендарного народу, що згадується в давньоіндійському епосі «Махабхарата»; часто описуються як вправні мисливці та лучники, що живуть у горах і лісах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |